ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР ТА ІКОНА ДНЯ
Новини
- Конкурс КВК серед учнів Недільної школи
- 25 Ноябрь 2013
24 листопада о 14 годині у недільній школі «Райський сад» був проведений веселий та пізнавальний конкурс КВК, участь в якому брали учні старших груп «Фіміам» і «Лампада».
- Посвята нових працівників міліції
- 10 Ноябрь 2013
8 листопада цього року клірик собору протоієрей Олег Байцим прийняв участь у заходах, що відбулись у стінах Ковельської міліції. Події були приурочені посвяті нових працівників у лави МВС та святу ветеранів внутрішніх справ.
Оголошення
- Розклад занять на 2013-2014 н.р.
- 14 Сентябрь 2013
Розклад занять дітей у Недільній школі
- Набір дітей до Недільної школи
- 25 Август 2013
Прохання усіх бажаючих написати заяву у канцелярії
Слава Богу, возлюблені у Христі брати та сестри!
Центром нашого духовного життя є віра у Воскресіння Христа із мертвих. Як свідчення цієї спасительної істини, наші далекі предки звели у центрі Ковеля чудову соборну церкву на честь Воскресіння Христового. Більш як 135 років тому вона вп’яте воскресла з попелу.
До нас дійшли досить скупі відомості про історичне минуле Свято-Воскресенського собору. Першу писемну згадку про нього знаходимо у грамоті королеви Бони від 17 серпня 1549 року. Згідно цього документу, уже існуюча Воскресенська церква, на прохання місцевого старости Богдана Семашко, була передана королевою під опіку місцевого священика Олексія Трішиниці Гайко. Нажаль, в кінці XVII – го століття Воскресенський храм згорів.
В 1696 році, на кошти Ковельського старости Стефана Ліщинського, була збудована мала церква, біля якої знаходилася висока дзвіниця з п’ятьма дзвонами і великим годинником (архіви свідчать, що одного з дзвонів взяли на прокат Свято-Успенський собор, що у Володимирі-Волинському). Проте, 14 червня 1718 року згоріла і ця будівля церкви разом з дзвіницею.
Тимчасово з села Вілька, на місце згорівшої церкви, було перенесено маленьку каплицю, де протягом 64 років збирався люд на молитву.
За цей час було зібрано кошти на будівництво нового храму і 22 червня 1782 року було укладено договір з жителем села Мизово майстром Дадинцем, який підрядився збудувати нову дерев’яну церкву. Ця будівля простояла до 1842 року, аж поки її розібрали і збудували нову – на кам’яній основі, котра простояла недовго, бо у 1848 році теж згоріла.
Ініціатором будівництва нового храму був протоієрей Олександр Роткевич. 19 червня 1874 року під наглядом особливого комітету, трудами будівельників з Росії було закладено новий храм і розпочалися роботи.
16 жовтня 1877 року було завершено будівництво вже п’ятого соборного храму Воскресіння Христового, котрий зберігся і до нашого часу. Цей п’ятикупольний собор, розрахований на 400 чоловік, було освячено архієпископом Волинським Димитрієм. Щедрими жертводавцями він був прикрашений багатою церковною утварю.
З перших років існування, при новому соборі було розгорнуто активну просвітницьку і благодійну діяльність. Фундатором Древінським при соборі було відкрито шпиталь. А ще раніше тут було створено початкову школу, двокласну жіночу гімназію, православне братство і тюремний храм.
Незважаючи на всі негаразди двадцятого століття (революції, війни та атеїстичний час), собор завжди залишався діючим і, попри усі спроби його зруйнувати, свідчив людям про всеперемагаюче Христове Воскресіння.
У 1988 році до святкування 1000-ліття Хрещення Русі і 110 річниці відбудови собору, його було реставровано зовні та зсередини.
З відродженням у 1996 році древньої Володимир-Волинської єпархії, ковельський Свято-Воскресенський собор став місцем другої єпископської кафедри. З благословення керуючого єпархією архієпископа Симеона, у 1997 році настоятелем собору і благочинним Ковельської округи було призначено протоієрея Георгія Бензюка. З того часу собор знов почав стверджуватися, як духовно-просвітницький та благодійний центр Ковельщини, при котрому діють Недільна школа, духовна бібліотека.
Силами духовенства собору ведеться активна місіонерська діяльність в навчальних закладах. В медичному коледжі щотижня ведуться уроки християнської етики і для працівників райвідділу МВС раз в тиждень читаються тематичні лекції. На кошти соборної іконної лавки було започатковано ряд нових храмів міста (Почаївської ікони Божої Матері, Свято-Введенський та Воскресіння Словущеє). Старанням працівників канцелярії собору збираються записки та кошти, які протягом 10-ти років є підтримкою для монастирів Зимненського, Нискиницького і Світязького. Активно діє при соборі паломницький центр.
З 2005 по 2007 рр. собор було заново розписано Луцькими іконописцями Конським М., Манько А. та Солдатюком С..
Свій 135-літній ювілей Воскресенський собор зустрів у духовній величі та красі. До ювілею було проведено реконструкцію даху та заміна куполів, проведено зовнішні ремонтні роботи. Кожному, хто відвідує цей храм Господь подає Своє благословення через щоденні богослужіння та чисельні святині, котрі наповнюють собор. Святителем Володимир-Волинським Фадеєм сюди була пожертвувана ікона Анастасії Римлянини. Понад сто років тому у храм була принесена ікона з мощами прп. Іова Почаївського. На 125-літній ювілей митрополитом Луцьким Ніфонтом була пожертвувана ікона з часточкою мощей ап. Андрія Первозванного. Серед святинь, котрі тут появились останнім часом потрібно згадати часточки св. мощей святителя Миколая, преподобного Сергія, святителя Феодосія, преподобних Олександри, Марфи та Єлени Дівеєвських.
Свою святительську настанову та батьківську турботу собору надає керуючий Володимир-Волинською єпархією єпископ Володимир.
В 2009 році згідно указу правлячого Архіпастиря друга єпископська кафедра з Свято-Воскресенського собору була перенесена у новозбудований Свято - Троїцький собор м.Ковеля.
На сьогоднішній день богослужіння в храмі почергово звершують чотири священики та диякон. В святкові та недільні дні служби відбуваються соборно.
Протягом століть Свято-Воскресенська соборна церква розділяла долю своїх прихожан і всього Волинського краю. Трагічні сторінки минулого історії храму та його світле сьогодення, ще раз свідчать усім нам про нездоланну істину Воскресіння із мертвих.
До нас дійшли досить скупі відомості про історичне минуле Свято-Воскресенського собору. Першу писемну згадку про нього знаходимо у грамоті королеви Бони від 17 серпня 1549 року. Згідно цього документу, уже існуюча Воскресенська церква, на прохання місцевого старости Богдана Семашко, була передана королевою під опіку місцевого священика Олексія Трішиниці Гайко. Нажаль, в кінці XVII – го століття Воскресенський храм згорів.
В 1696 році, на кошти Ковельського старости Стефана Ліщинського, була збудована мала церква, біля якої знаходилася висока дзвіниця з п’ятьма дзвонами і великим годинником (архіви свідчать, що одного з дзвонів взяли на прокат Свято-Успенський собор, що у Володимирі-Волинському). Проте, 14 червня 1718 року згоріла і ця будівля церкви разом з дзвіницею.
Тимчасово з села Вілька, на місце згорівшої церкви, було перенесено маленьку каплицю, де протягом 64 років збирався люд на молитву.
За цей час було зібрано кошти на будівництво нового храму і 22 червня 1782 року було укладено договір з жителем села Мизово майстром Дадинцем, який підрядився збудувати нову дерев’яну церкву. Ця будівля простояла до 1842 року, аж поки її розібрали і збудували нову – на кам’яній основі, котра простояла недовго, бо у 1848 році теж згоріла.
Ініціатором будівництва нового храму був протоієрей Олександр Роткевич. 19 червня 1874 року під наглядом особливого комітету, трудами будівельників з Росії було закладено новий храм і розпочалися роботи.
16 жовтня 1877 року було завершено будівництво вже п’ятого соборного храму Воскресіння Христового, котрий зберігся і до нашого часу. Цей п’ятикупольний собор, розрахований на 400 чоловік, було освячено архієпископом Волинським Димитрієм. Щедрими жертводавцями він був прикрашений багатою церковною утварю.
З перших років існування, при новому соборі було розгорнуто активну просвітницьку і благодійну діяльність. Фундатором Древінським при соборі було відкрито шпиталь. А ще раніше тут було створено початкову школу, двокласну жіночу гімназію, православне братство і тюремний храм.
Незважаючи на всі негаразди двадцятого століття (революції, війни та атеїстичний час), собор завжди залишався діючим і, попри усі спроби його зруйнувати, свідчив людям про всеперемагаюче Христове Воскресіння.
У 1988 році до святкування 1000-ліття Хрещення Русі і 110 річниці відбудови собору, його було реставровано зовні та зсередини.
З відродженням у 1996 році древньої Володимир-Волинської єпархії, ковельський Свято-Воскресенський собор став місцем другої єпископської кафедри. З благословення керуючого єпархією архієпископа Симеона, у 1997 році настоятелем собору і благочинним Ковельської округи було призначено протоієрея Георгія Бензюка. З того часу собор знов почав стверджуватися, як духовно-просвітницький та благодійний центр Ковельщини, при котрому діють Недільна школа, духовна бібліотека.
Силами духовенства собору ведеться активна місіонерська діяльність в навчальних закладах. В медичному коледжі щотижня ведуться уроки християнської етики і для працівників райвідділу МВС раз в тиждень читаються тематичні лекції. На кошти соборної іконної лавки було започатковано ряд нових храмів міста (Почаївської ікони Божої Матері, Свято-Введенський та Воскресіння Словущеє). Старанням працівників канцелярії собору збираються записки та кошти, які протягом 10-ти років є підтримкою для монастирів Зимненського, Нискиницького і Світязького. Активно діє при соборі паломницький центр.
З 2005 по 2007 рр. собор було заново розписано Луцькими іконописцями Конським М., Манько А. та Солдатюком С..
Свій 135-літній ювілей Воскресенський собор зустрів у духовній величі та красі. До ювілею було проведено реконструкцію даху та заміна куполів, проведено зовнішні ремонтні роботи. Кожному, хто відвідує цей храм Господь подає Своє благословення через щоденні богослужіння та чисельні святині, котрі наповнюють собор. Святителем Володимир-Волинським Фадеєм сюди була пожертвувана ікона Анастасії Римлянини. Понад сто років тому у храм була принесена ікона з мощами прп. Іова Почаївського. На 125-літній ювілей митрополитом Луцьким Ніфонтом була пожертвувана ікона з часточкою мощей ап. Андрія Первозванного. Серед святинь, котрі тут появились останнім часом потрібно згадати часточки св. мощей святителя Миколая, преподобного Сергія, святителя Феодосія, преподобних Олександри, Марфи та Єлени Дівеєвських.
Свою святительську настанову та батьківську турботу собору надає керуючий Володимир-Волинською єпархією єпископ Володимир.
В 2009 році згідно указу правлячого Архіпастиря друга єпископська кафедра з Свято-Воскресенського собору була перенесена у новозбудований Свято - Троїцький собор м.Ковеля.
На сьогоднішній день богослужіння в храмі почергово звершують чотири священики та диякон. В святкові та недільні дні служби відбуваються соборно.
Протягом століть Свято-Воскресенська соборна церква розділяла долю своїх прихожан і всього Волинського краю. Трагічні сторінки минулого історії храму та його світле сьогодення, ще раз свідчать усім нам про нездоланну істину Воскресіння із мертвих.
Банківські реквізити:
Свято-Воскресенська громада Української Православної Церкви
ідентиф.номер за СДРПОУ 20142475
р/р 26002300362589
у ТВБВ № 10002/0119
філії волинського обласного управління АТ "Ощадбанк"
код ЗКПО 09303328
МФО 303398
45000, м.Ковель, вул. Незалежності, 174
тел. (03352) 4-90-63
факс (03352) 6-01-22
e – mail: voskresenskijsobor@rambler.ru
тел. (03352) 4-90-63
факс (03352) 6-01-22
e – mail: voskresenskijsobor@rambler.ru